Криза на півдні Лівану: троє індонезійських миротворців ООН загинули на тлі ескалації конфлікту

Тимчасові сили ООН у Лівані (ТСООНЛ) зазнали перших втрат з моменту нещодавнього відновлення бойових дій між ізраїльською армією та «Хезболлою». Протягом двох днів на півдні Лівану загинули троє індонезійських миротворців, що підкреслює зростаючу небезпеку для міжнародних спостерігачів, які опинилися під перехресним вогнем.

Трагічна низка подій розпочалася в неділю, 29 березня 2026 року, коли поруч із постом ТСООНЛ розірвався снаряд, унаслідок чого один індонезійський солдат загинув, а ще один отримав критичні поранення. Лише через 24 години вибух невстановленого походження знищив автомобіль поблизу села Бані-Хаджан, забравши життя ще двох індонезійських миротворців. До цих інцидентів семеро співробітників ТСООНЛ вже отримали поранення внаслідок ізраїльських ракетних обстрілів у двох окремих випадках.

Міжнародне обурення та заклики до дій

Ці втрати викликали негайне міжнародне засудження. Міністр закордонних справ Індонезії Сугіоно назвав напади «огидними», а Міністерство оборони країни підкреслило, що безпека миротворчих сил повинна залишатися головним пріоритетом відповідно до міжнародного права. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш рішуче засудив насильство. У відповідь на зростаючу загрозу Індонезія та Франція спільно запросили екстрене засідання Ради Безпеки ООН.

Ескалація та прагнення до створення буферної зони

Ситуація з безпекою на півдні Лівану стрімко погіршилася з початку березня. «Хезболла», визнана терористичною організацією у США, Німеччині та низці інших країн, здійснила масштабні атаки на Ізраїль з використанням безпілотників і ракет. Цей обстріл став прямою відповіддю на спільний американо-ізраїльський удар по Ірану, головному спонсору «Хезболли». У відповідь Ізраїль розпочав масовані авіаудари по всьому Лівану, а 16 березня розгорнув повномасштабний наземний наступ на півдні країни.

На тлі боїв ізраїльські військові неодноразово закликали війська ООН відступити від безпосередньої прикордонної зони, стверджуючи, що «Хезболла» використовує позиції, прилеглі до баз ООН. Ключовою метою нинішньої військової кампанії Ізраїлю є створення постійної буферної зони безпеки, вільної від «Хезболли», що простягатиметься приблизно на 30 кілометрів від ізраїльського кордону до річки Літані.

Обмежений мандат і невиконані цілі

За іронією долі, забезпечення саме цієї буферної зони протягом багатьох років було головною директивою місії ТСООНЛ. Після Ліванської війни 2006 року Резолюція 1701 ООН радикально збільшила чисельність миротворчих сил з 2 000 до 15 000 військовослужбовців, додавши морську оперативну групу, до якої входить німецький Бундесвер. Мандат вимагав від «Хезболли» відійти на північ від річки Літані — мета, яку ТСООНЛ мали забезпечити спільно зі Збройними силами Лівану.

Однак через майже 50 років після початкового створення ТСООНЛ у 1978 році, результати місії залишаються під пильною увагою та піддаються критиці. Їй не вдалося домогтися фактичного роззброєння воєнізованих угруповань на півдні. Натомість «Хезболла» успішно накопичила значний арсенал зброї та закріпилася на позиціях біля ізраїльського кордону.

Ефективність миротворців була серйозно обмежена жорсткими рамками мандату. Силам ООН заборонено обшукувати приватні ліванські володіння або проводити самостійні морські огляди. Про будь-яку підозрілу діяльність необхідно повідомляти ліванській армії, і обшуки можуть проводитися лише в її присутності. Ця процедурна перешкода у поєднанні з нездатністю ліванських військових здолати «Хезболлу» призвела до того, що ТСООНЛ значною мірою не в змозі виконувати свої основні завдання із забезпечення безпеки.