Прем'єрка Данії Фредеріксен бореться за владу на тлі історичних втрат і розколотого парламенту

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен вийшла з виборів 24 березня серйозно ослабленою, проте вона залишається ключовою фігурою в боротьбі за формування нового уряду. Хоча її Соціал-демократична партія зберегла статус найбільшої політичної сили в парламенті, вона здобула лише 21,9% голосів — це найгірший результат партії з 1903 року.

Крах центристського експерименту

Дострокові вибори, що відбулися на тлі безпрецедентного дипломатичного конфлікту з Вашингтоном та погроз Дональда Трампа щодо Гренландії, стали суворим випробуванням для центристської коаліції Фредеріксен. Правлячий блок, до якого входять соціал-демократи, ліберали (Venstre) та помірковані, зазнав нищівного удару, втративши 19 місць — їхнє представництво скоротилося з 89 до 70 мандатів.

Оскільки для більшості необхідно 90 крісел, ані традиційний лівий, ані правий блок не змогли отримати абсолютний контроль. Як наслідок, Данія вступає в епоху найбільш фрагментованого парламенту за останні сім десятиліть, де 12 партій, що пройшли до законодавчого органу, змагатимуться за право диктувати свої умови.

Провал «гренландського гамбіту»

Після катастрофічних муніципальних виборів у листопаді, коли соціал-демократи вперше за століття втратили контроль над Копенгагеном, і подальшого падіння рейтингів до рекордно низьких 17% у грудні, Фредеріксен розрахувала, що дострокові вибори можуть врятувати її мандат. Вона сподівалася зіграти на «гренландському факторі», згуртувавши виборців навколо своєї жорсткої опозиції до територіальних амбіцій Трампа.

Однак, хоча питання Гренландії й привернуло увагу міжнародної преси, на виборчих дільницях домінували внутрішні проблеми. Данські виборці поставили зростання вартості життя, імміграційну політику та соціальну справедливість вище за геополітичні суперечки.

Переможці, переможені та «творець королів»

Результати виборів чітко визначили нового тіньового лідера данської політики: ним став Ларс Льокке Расмуссен. Лідер «Поміркованих» і колишній двічі прем'єр-міністр тепер володіє «золотою акцією». У сильно роздробленому парламенті без його участі неможливо сформувати жоден життєздатний уряд.

• Ліберали (Venstre): Найстаріша партія країни показала найгірший результат за свою 156-річну історію, здобувши лише 10,1%. Лідер партії та міністр оборони Троельс Лунд Поульсен ледве зміг утримати Venstre у статусі найбільшої партії «синього блоку», обігнавши Ліберальний альянс лише на два мандати.
• «Зелені ліві»: Скориставшись невдоволенням жорсткою імміграційною політикою Фредеріксен, лідерка Піа Ольсен Дюр привела партію до історичних 11,6% (20 місць). Показавши найкращий результат з 1987 року, «Зелені ліві» стали другою за величиною силою в парламенті і вимагають повернення до справжнього лівого курсу.
• Данська народна партія: Опинившись на межі вильоту з парламенту у 2022 році, ультраправа націоналістична партія Мортена Мессершмідта здійснила грандіозне повернення. Приєднавшись до альянсу Віктора Орбана «Патріоти за Європу», партія потроїла кількість своїх мандатів, набравши 9,1% голосів.
• Ліберальний альянс: Під керівництвом Алекса Ванопслага партія провела енергійну кампанію, яка знайшла відгук у молодих міських виборців, забезпечивши їй 9,4% голосів.

Незважаючи на безпрецедентне падіння підтримки у всіх 92 виборчих округах країни, Фредеріксен твердо має намір піти на третій прем'єрський термін. Проте в умовах глибоко розколотого політичного ландшафту ціну за владу, безсумнівно, диктуватимуть її конкуренти.