Відлуння 1970-х: чи спровокує війна в Ірані нову глобальну нафтову кризу?

Чи повернуться незабаром порожні автомагістралі та неділі без автомобілів? Ескалація конфлікту на Близькому Сході та стрімке зростання цін на нафту відроджують у пам'яті важкі нафтові шоки 1973 та 1979 років. Тоді скорочення поставок арабськими нафтовидобувними країнами призвело до злету цін, змусивши західні країни запровадити жорсткі заходи економії. Сьогодні світ стикається зі схожим, але водночас іншим сценарієм.

Історична загроза енергетичній безпеці

Виступаючи в Національному прес-клубі Австралії, голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль виступив із суворим попередженням. Він назвав поточну ситуацію «найбільшою загрозою енергетичній безпеці в історії людства». За словами Біроля, нинішня криза на Близькому Сході затьмарює сукупні наслідки нафтових шоків 1970-х років.

«Тоді нам не вистачало близько п'яти мільйонів барелів нафти на день», — пояснив Біроль. «Сьогодні йдеться про одинадцять мільйонів барелів на день». Перспективи щодо природного газу є не менш похмурими. Біроль зазначив, що дефіцит світових поставок газу подвоївся порівняно з періодом після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Шоки пропозиції та динаміка цін

Закриття Ормузької протоки через війну в Ірані призвело до скорочення світових поставок нафти приблизно на 8%. Клаус-Юрген Герн, економіст Кільського інституту світової економіки, зазначає, що математично це серйозніше, ніж падіння на 5%, яке спостерігалося в 1973 році. Однак економічні наслідки можуть і не повторити стагфляцію 1970-х років.

Ключова відмінність полягає в динаміці цін. «З 1973 по 1974 рік ціни на нафту зросли вчетверо, а в 1979 році — ще втричі», — констатує Герн. У 1970-х роках картель ОПЕК штучно підтримував високі ціни протягом усього десятиліття, що стало шоком для країн-споживачів, не звиклих до таких витрат.

Сьогоднішні ринки влаштовані інакше. Ціни на нафту, що перевищують 100 доларів за барель, вже спостерігалися у 2007, 2008, 2011 і зовсім нещодавно у 2022 році. «Це не є чимось новим для світу», — додав Герн. Крім того, нинішній стрибок цін викликаний логістичними блокадами та призупиненням видобутку, а не незворотною шкодою від війни. Відтак, і Герн, і аналітики Deutsche Bank Research очікують, що ціни та пропозиція нормалізуються після закінчення конфлікту.

Шкода інфраструктурі та довгострокові ризики

Попри оптимізм ринку, фізична шкода енергетичній інфраструктурі зростає. Біроль повідомив, що іранські удари завдали серйозної шкоди більш ніж 40 енергетичним об'єктам у дев'яти країнах Близького Сходу. Навіть якщо Ормузька протока відкриється негайно, ремонт цих об'єктів може тривати від шести місяців до кількох років.

Катар, наприклад, оголосив, що атаки на найбільший у світі комплекс із виробництва зрідженого природного газу (ЗПГ) у Рас-Лаффані призведуть до скорочення поставок ЗПГ на 17% протягом наступних трьох-п'яти років. Однак Крістоф Рюль з Колумбійського університету в Нью-Йорку пропонує більш зважену оцінку. Він підрахував, що, оскільки Катар постачає близько 20% світового газу, скорочення на 17% зачіпає лише близько 4% світової пропозиції. Рюль стверджує, що серйозна світова криза вибухне лише в тому випадку, якщо блокада Ормузької протоки затягнеться і будуть зруйновані нові об'єкти.

У міру розвитку ситуації готуються міжнародні надзвичайні заходи для задоволення світового попиту на нафту з опорою на стійкість та розвинену структуру сучасних енергетичних ринків задля пом'якшення удару.