Німеччина та Японія посилюють військову співпрацю на тлі нових глобальних викликів безпеці

Символічний маршрут

Зміни в глобальному ландшафті безпеки наочно продемонстрував маршрут польоту міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса. Уникаючи повітряного простору Росії, його літак A350 «Конрад Аденауер» був змушений пролетіти над Норвезьким морем, а потім між російським півостровом Камчатка та американським штатом Аляска, щоб дістатися Токіо. Цей геополітичний маневр підкреслює глибокі зміни, які підштовхують Німеччину та Японію до безпрецедентної військової співпраці.

На військово-морській базі Йокосука, де базується Сьомий флот ВМС США, Пісторіус зустрівся зі своїм японським колегою Сіндзіро Коїдзумі. Обидва лідери наголосили на гострій необхідності спільних дій в епоху конфліктів. «Важливість тісної співпраці між країнами-однодумцями, такими як Японія та Німеччина, сьогодні є більшою, ніж будь-коли», — зазначив Коїдзумі, додавши, що жодна країна більше не може реагувати на світові кризи самостійно.

Пісторіус підтримав цю думку, заявивши: «Навіть якщо між нашими країнами 9000 кілометрів по прямій, ми поділяємо ті самі переконання. Для нас діє сила закону». Обидва міністри відзначили спільні цінності, зокрема підтримку міжнародного права та свободи судноплавства.

Від повоєнного пацифізму до сучасної оборони

Після руйнувань Другої світової війни і Німеччина, і Японія стали демократичними державами із суворо обмеженими військовими повноваженнями. Німецький Бундесвер був створений у 1955 році як оборонна сила «громадян у формі», а Японія ухвалила пацифістську конституцію, зберігши лише Сили самооборони. Десятиліттями обидві країни покладалися на гарантії безпеки та ядерну парасольку США.

Проте XXI століття принесло нові загрози. Вторгнення Росії в Україну у 2022 році та зростаючі гегемоністські амбіції Китаю в Азійсько-Тихоокеанському регіоні кардинально змінили стратегічні розрахунки. Крім того, надійність традиційного гаранта безпеки опинилася під питанням після повернення Дональда Трампа до Білого дому у 2025 році.

Стратегічні зрушення: «Zeitenwende» та Стаття 9

У відповідь на взаємопов'язані загрози в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні Берлін і Токіо переглядають свої оборонні стратегії. Німеччина продовжує курс «Zeitenwende» (історичного переломного моменту), оголошеного тодішнім канцлером Олафом Шольцом у 2022 році, який вимагає масштабних національних зусиль та збільшення інвестицій у безпеку.

Одночасно Японія поступово відходить від своєї суворої пацифістської доктрини. Прем'єр-міністр Японії Санае Такаїті очолює зусилля щодо внесення поправок до 9-ї статті конституції, яка традиційно проголошувала відмову від війни «на всі часи». Її адміністрація також прагне збільшити витрати на оборону щонайменше до двох відсотків ВВП Японії.

Практичні кроки та співпраця у сфері озброєнь

Хоча географічна відстань обмежує пряму військову підтримку в разі кризи, дві країни розширюють практичну співпрацю за допомогою спільних військово-морських, військово-повітряних і медичних навчань. Ключовим компонентом цього партнерства є Угода про придбання та взаємне обслуговування (ACSA), яка дозволяє збройним силам обмінюватися паливом, припасами та логістичною підтримкою. Наразі Японія підтримує угоди ACSA з вісьмома країнами: Німеччиною, США, Австралією, Канадою, Францією, Великою Британією, Італією та Індією.

Зазираючи вперед, Пісторіус прагне поглибити зв'язки за допомогою скоординованих проєктів у галузі озброєнь, підкреслюючи, що безпека та оборона вимагають не лише політичної згоди, а й промислової інтеграції.