Інформаційна блокада в Ірані: громадяни борються з цензурою на тлі ескалації війни

Поки невпинні авіаудари стрясають Тегеран, іранські громадяни змушені вести боротьбу на два фронти: виживати в умовах фізичного руйнування від ескалації війни та долати жорстку інформаційну блокаду, запроваджену державою. З моменту початку конфлікту 28 лютого уряд серйозно обмежив доступ до інтернету, залишивши мільйони людей в ізоляції від зовнішнього світу.

Інтенсифікація військових ударів

У четвер увечері Тегеран зазнав потужної хвилі атак. Місцеві жителі повідомляли про винищувачі, що літали низько, і потужні вибухи, відлуння яких розносилося по всьому місту. Рано вранці в п'ятницю ізраїльські військові підтвердили, що завдали цілеспрямованих ударів «у серці Тегерана», конкретно по «інфраструктурі іранського режиму».

Геополітична обстановка залишається вкрай нестабільною. Президент США Дональд Трамп нещодавно відклав свій ультиматум про знищення енергетичних об'єктів Ірану — погрозу, висунуту у відповідь на блокаду Ормузької протоки. Однак, з огляду на те, що тисячі американських військовослужбовців уже перекинуті на Близький Схід, наземний наступ на Іран не виключається. Зі свого боку, Тегеран заявив, що в четвер завдав ударів у відповідь ракетами і безпілотниками по Ізраїлю та базах США в низці країн Перської затоки. Іранське державне телебачення продовжує транслювати повідомлення, запевняючи громадськість у тому, що країна перебуває на порозі перемоги над ворогами і завершення війни.

Крах довіри до державних ЗМІ

Незважаючи на урядову риторику про швидку перемогу, довіра населення до державного мовлення впала. «Ми більше не дивимося державне телебачення, і я майже не знаю нікого, хто б це робив», — поділився один із жителів Тегерана в захищеному чаті. Інший додав: «Вони мовлять тільки для себе і своїх прихильників».

Статистика підкреслює цю сувору реальність. Згідно з опитуванням Іранського агентства з опитування студентів, проведеним у червні 2025 року (до початку поточної війни), лише 12,5% громадян довіряли новинам державної телерадіокомпанії (IRIB). Це різке падіння порівняно з 51% у 2017 році. Масштабне збільшення бюджету IRIB на 50% у березні 2025 року, судячи з усього, не допомогло відновити довіру суспільства.

Небезпечний чорний ринок зв'язку

Щоб обійти цифрову блокаду, іранці звертаються до закордонних перськомовних ЗМІ, міжнародних видань та офіційно заборонених соціальних мереж, таких як Instagram, що налічує близько 24 мільйонів місцевих користувачів. Оскільки традиційний доступ до інтернету відключено, віртуальні приватні мережі (VPN) стали рятівним колом, хоча тепер для їхньої роботи часто потрібні системи супутникового інтернету, такі як Starlink. Цей відчай породив прибутковий чорний ринок, де доступ до VPN продається за цінами, що вдесятеро перевищують стандартні.

Однак використання супутникового інтернету пов'язане з величезними ризиками. Міністерство розвідки вже конфіскувало сотні систем Starlink у різних регіонах. Інтернет-експерт Кейван Самаді пояснив, що пристрої Starlink випромінюють сигнали для з'єднання із супутниками. Сили безпеки використовують спеціалізовані технології відстеження та радіообладнання для визначення приблизного місця розташування цих сигналів. За повідомленнями ЗМІ, сотні громадян були заарештовані в різних містах за спробу отримати доступ до відкритого інтернету.

Психологічні наслідки ізоляції

Людські втрати в цій війні, що почалася з авіаударів США та Ізраїлю 28 лютого, продовжують зростати поряд із жертвами серед цивільного населення та масштабними руйнуваннями. Проте багато іранців називають відключення інтернету найважчим психологічним тягарем, з яким вони стикаються нині.

Незважаючи на закриття підприємств і фінансову кризу, що поглиблюється, громадяни продовжують витрачати непомірні суми на VPN. Неможливість зв'язатися з членами сім'ї, які втекли з великих міст, у поєднанні з лякаючою невизначеністю щодо безпосередньої фізичної небезпеки у власних районах, створили нестерпну атмосферу тривоги та ізоляції.