Після нещодавніх ударів Сполучених Штатів та Ізраїлю Тегеран оперативно заблокував Ормузьку протоку — ключову артерію для глобальних поставок енергоносіїв. Блокада негайно спровокувала світове зростання цін на пальне та страхових премій для морських вантажоперевезень. Тепер з'являються повідомлення про те, що Іран вимагає до 2 мільйонів доларів США (1,7 мільйона євро) з кожного судна за гарантію «безпечного» проходу через протоку.
Перетворюючи протоку, через яку проходить п'ята частина світових запасів нафти і газу, на своєрідний пункт збору мита з високими ризиками, Тегеран змінює правила морської торгівлі. Авторитетне морське видання Lloyd's List минулого тижня повідомило про підозри, що щонайменше один танкер уже сплатив цю непомірну суму.
Хоча деякі офіційні особи іранського режиму публічно спростували ці повідомлення, внутрішні трансляції свідчать про інше. Виступаючи на іранському державному телебаченні, депутат парламенту Аладдін Боруджерді назвав ці збори частиною «нового суверенного порядку» в протоці, прямо заявивши, що вони є механізмом покриття зростаючих військових витрат Ірану.
Цей крок ставить під загрозу базові принципи міжнародного морського права. «Свобода морів, тобто право на безперешкодний транзит, є основою міжнародної морської торгівлі», — заявив Роберт Х'юберт, експерт з міжнародних відносин з Університету Калгарі, у вівторок у подкасті Energi Media. Х'юберт попередив, що введення плати за транзит в Ормузькій протоці неминуче зіткнеться з «прямим опором майже всіх держав світу».
Блокада створила масштабний логістичний кошмар: понад 3200 вантажних суден наразі застрягли поблизу Перської затоки. Пітер Сенд, головний аналітик морської аналітичної компанії Xeneta, повідомив DW, що сама по собі плата не є головною перешкодою для відновлення судноплавства. «Хоч би якою високою здавалася ця сума, вона не відіграє центральної ролі», — пояснив Сенд. «Вирішальним фактором є те, що прохід через протоку досі залишається занадто небезпечним».
Проте готовність великих імпортерів нафти і газу вести прямі переговори і платити мільйони на додаток до астрономічних страхових премій підкреслює глибокий відчай країн через залежність від палива. «Деякі країни можуть бути готові платити», — додав Сенд. «Зрештою, це невелика остання ціна за певний ступінь безпеки поставок».
Як саме здійснюються ці багатомільйонні транзакції, залишається загадкою. Через суворі міжнародні санкції проти Ірану переказ доларів США через західні фінансові канали є практично неможливим. За даними Lloyd's List, такі країни, як Індія, Пакистан, Ірак, Малайзія та Китай, оминають традиційні шляхи і ведуть прямі переговори з представниками Ірану для забезпечення безпеки своїх суден.
Агентство Bloomberg підтвердило існування зборів, пославшись на неназвані джерела, які повідомили, що кілька суден уже заплатили, хоча збір коштів поки не має систематичного характеру. Одне з джерел припустило, що Тегеран розглядає можливість офіційного закріплення цієї плати в рамках ширшого мирного плану зі США та Ізраїлем.
У рамках нещодавнього дипломатичного маневру у вівторок Іран надіслав листа до Міжнародної морської організації ООН (IMO), заявивши про свій намір дозволити транзит «неворожим суднам» за погодженням з Тегераном. «Досі Іран схвалював від трьох до п'яти проходів на день», — зазначив Сенд із Xeneta. «Тепер Тегеран стверджує, що протока відкрита для всіх, хто не є ворогом Ірану».
Тим часом гуманітарні наслідки для застряглих екіпажів погіршуються. Представник IMO повідомив DW, що організація терміново намагається вжити «тимчасових і невідкладних заходів» для забезпечення безпечного відбуття комерційних суден, що застрягли в Затоці. Головним пріоритетом, підкреслив речник, є захист життя і добробуту моряків, які опинилися в пастці, перш ніж регіональна криза загостриться ще більше.
Ми використовуємо cookies для покращення вашого досвіду. Політика конфіденційності