Конфлікт в Ірані спровокував глобальний економічний шок, порушивши постачання енергії та логістику

Усього за кілька тижнів ескалація конфлікту за участю Ірану викликала шокові хвилі у світовій економіці. Криза, що характеризується стрімким зростанням цін і уповільненням зростання, фундаментально змінює міжнародну торгівлю. Згідно з нещодавньою оцінкою Міжнародного валютного фонду (МВФ), хоча економічні наслідки відчуваються у всьому світі, тягар розподіляється нерівномірно. Країни-імпортери енергоносіїв, економіки, що розвиваються, і держави з обмеженими стратегічними резервами приймають на себе основний удар.

Історичні перебої в енергопостачанні

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) класифікувало поточну ситуацію як найбільший збій у постачанні за всю історію світового нафтового ринку, що супроводжується приголомшливим падінням світових постачань скрапленого природного газу (СПГ) на 20 відсотків. Фактичне закриття Ормузької протоки створило критичне морське «вузьке місце».

Агентство Germany Trade & Invest (GTAI) повідомляє, що азійські країни є особливо вразливими, оскільки до 90 відсотків їхнього імпорту нафти й газу надходить з Перської затоки. Південна та Південно-Східна Азія вже стикаються з гострою нестачею постачань і стрімким зростанням цін на енергоносії, що змушує уряди втручатися за допомогою субсидій та використання стратегічних резервів. Натомість Китай — найбільший у світі імпортер сировини — залишається відносно захищеним завдяки розгалуженій мережі трубопроводів із Росією та значним внутрішнім резервам.

Потрясіння в ланцюгах постачань та технологічному секторі

МВФ підкреслює, що війна серйозно порушила глобальні ланцюги постачань. Комерційне судноплавство та авіаперевезення були змушені змінити маршрути, що призвело до зростання страхових внесків, підвищення вартості фрахту та збільшення термінів доставки. Цей логістичний кошмар сильно б'є по Азійсько-Тихоокеанському регіону, позбавляючи його доступу до найважливішої сировини, необхідної для виробництва пластмас, добрив і технологій.

Напівпровідникова промисловість зіткнулася з гострою кризою. Тайвань, який, за словами експерта PwC Танджеффа Шадта, виробляє близько 90 відсотків сучасних мікрочипів у світі, сильно залежить від імпорту газу з Катару. Без цих постачань Тайвань незабаром може бути змушений нормувати споживання енергії. Крім того, світові постачання гелію — необхідного для виробництва чипів і значною мірою виробленого в Катарі — були перекриті, що ставить під загрозу виробництво смартфонів, автомобілів і технологій ШІ у виробничих центрах Індії, Китаю та В'єтнаму.

Сільськогосподарська криза та зростання цін на продовольство

Блокада Ормузької протоки також зупинила постачання найважливіших сільськогосподарських ресурсів, включаючи сечовину, аміак, фосфати і половину світових запасів сірки. Філіп Шпінне, керуючий директор Німецького союзу Райффайзен (DRV), зазначає, що з початку року ціни на мінеральні добрива на світовому ринку підскочили на 30–40 відсотків.

Хоча Європа виробляє значну частину власних добрив, цей енергоємний процес залежить від газу, а отже, затяжний конфлікт неминуче призведе до зростання європейських цін на продовольство. Ситуація набагато плачевніша в країнах з низьким рівнем доходу, де на харчові продукти припадає близько 36 відсотків споживання домогосподарств. Населення в Африці, на Близькому Сході та в Центральній Америці стикається з серйозною нестачею продовольства, тоді як європейські домогосподарства готуються до загострення кризи вартості життя. Заглядаючи наперед, ОЕСР прогнозує, що глобальне економічне зростання не стабілізується і не відновиться щонайменше до 2027 року.