Пакистан виступає ключовим посередником у конфлікті між США та Іраном на тлі високих регіональних ризиків

Ісламабад наразі активізує свої дипломатичні зусилля, щоб стати центральним посередником у загостренні американо-ізраїльського конфлікту з Іраном. Спираючись на свої стратегічні відносини як з Вашингтоном, так і з Тегераном, Пакистан прагне подолати, здавалося б, нездоланну прірву між двома супротивниками.

З метою підготувати підґрунтя для можливих переговорів пакистанські офіційні особи провели в неділю консультації на високому рівні з представниками Туреччини, Єгипту та Саудівської Аравії. Незважаючи на відсутність негайних ознак деескалації, міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар висловив оптимізм, заявивши, що для Пакистану буде «честю прийняти та сприяти змістовним дискусіям між обома сторонами найближчими днями».

Суперечливі заяви та мирні плани, що зайшли в глухий кут

Формат будь-яких майбутніх переговорів — прямих чи непрямих — залишається незрозумілим, оскільки Вашингтон і Тегеран роблять суперечливі заяви. Президент США Дональд Трамп неодноразово натякав на те, що переговори просуваються. Однак речник міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї категорично відкинув ці твердження на прес-конференції в понеділок, наголосивши: «Досі ми не вели жодних прямих переговорів».

Дипломатичний розкол ще більше поглиблюється нещодавньою відмовою Тегерана від американської мирної пропозиції з 15 пунктів, переданої через пакистанських посередників. Іранські офіційні особи відкинули план, що вимагав припинення збагачення урану, демонтажу ядерних об'єктів і розблокування Ормузької протоки, назвавши його «перебільшеним, нерозумним і нереалістичним».

У відповідь президент Трамп на платформі Truth Social виступив із жорстким попередженням, пригрозивши «знищити» енергетичну інфраструктуру Ірану, якщо Тегеран не погодиться на угоду і не відкриє Ормузьку протоку.

Тонке дипломатичне балансування Ісламабада

Для Пакистану прагнення позиціонувати себе як надійного посередника продиктоване глибокими власними інтересами. «Конфлікт між США та Іраном безпосередньо загрожує економічній стабільності Пакистану, оскільки він залежить від постачання енергоносіїв та грошових переказів з країн Затоки», — пояснив пакистанський аналітик Раза Румі. Нездатність стримати кризу може наразити Пакистан на серйозні економічні та безпекові потрясіння, включаючи перебої в постачанні енергії, що призведе до зростання інфляції та посилення фіскального тиску.

Під час другого президентського терміну Трампа в американо-пакистанських відносинах намітилося помітне потепління. Після зустрічі у Вашингтоні у 2025 році Трамп тепло відгукнувся про головнокомандувача армією Пакистану фельдмаршала Сайєда Асіма Муніра як про «свого улюбленого фельдмаршала», а також прийняв прем'єр-міністра Мухаммада Шехбаза Шаріфа. Проте Ісламабад повинен ретельно балансувати між зв'язками з Вашингтоном, що покращуються, та оборонним пактом із Саудівською Аравією, з одного боку, і глибокими культурними зв'язками та 900-кілометровим спільним кордоном з Іраном — з іншого.

Побоювання регіональної війни та внутрішньої нестабільності

Ставки для Пакистану виходять за рамки економіки. Країна вже стикається з прикордонною напруженістю за участю талібів у сусідньому Афганістані та бореться з бойовиками-сепаратистами в провінції Белуджистан, яка межує з Іраном.

«Існує гостра необхідність. Нестабільність в Ірані безпосередньо впливає на Пакистан — від безпеки Белуджистану до доступу до енергоносіїв і внутрішньої стабільності», — зазначила Фатеме Аман, експертка з ірано-пакистанських відносин, яка раніше працювала в Інституті Близького Сходу та Атлантичній раді. Аман підкреслила, що Пакистан вкрай зацікавлений у врегулюванні конфлікту для запобігання серйозним внутрішнім наслідкам.

Оскільки над Аравійським півостровом нависла загроза більш масштабної війни, багаторічне партнерство Пакистану із Саудівською Аравією та його делікатне становище на Близькому Сході вимагають обережної дипломатичної гри, щоб уникнути втягнення у прямий конфлікт.