Передвиборчі перегони 2027 року в Польщі стартували: ПіС висуває Чарнека, а коаліція Туска шукає шляхи збереження влади

Хоча до наступних парламентських виборів у Польщі залишається ще півтора року (вони заплановані на осінь 2027 року), політична кампанія вже неофіційно стартувала. Відтепер усі стратегічні рішення у Варшаві ухвалюватимуться з огляду на їхній вплив на передвиборчі розклади. Очікується, що головний дискурс точитиметься навколо відносин із Європейським Союзом та США, тоді як дебати щодо України та українських біженців відійдуть на другий план на тлі подальшого погіршення ставлення поляків до них.

Наступ правих та новий кандидат

Консервативна партія «Право і справедливість» («ПіС»), яку у 2023 році після восьми років правління усунули від влади, зробила перший масштабний крок. На початку березня 2026 року під час мітингу на спортивній арені у Кракові прихильники «ПіС» скандували «Переможемо, переможемо», коли партія офіційно оголосила Пшемислава Чарнека своїм кандидатом на посаду прем’єр-міністра.

Чарнек, колишній міністр освіти та один із 11 заступників голови партії Ярослава Качинського, є досвідченим політиком, відомим своїм рішучим захистом католицьких цінностей та гострою критикою ЛГБТ-спільноти. Харизматичний юрист, який впевнено почувається в медіа, прокоментував своє висунення такою метафорою: «Ми сідаємо до цього добре змащеного, підготовленого швидкісного потяга. Я маю бути машиністом, який вестиме його до перемоги Польщі».

Таке завчасне висунення свідчить про гостру потребу «ПіС» повернути собі домінування на правому фланзі. Партія, яка колись мала підтримку 40% виборців, поступово втрачає позиції. Недавнє опитування IBRiS для телеканалу Polsat News дає «ПіС» лише 24,7% голосів, тоді як її електорат переманюють ультраправі сили, такі як «Конфедерація» (13,6%) та «Конфедерація польської корони» (8,2%).

Лідерство Туска та вразливість коаліції

По інший бік політичної барикади «Громадянська коаліція» («ГК») прем’єр-міністра Дональда Туска зберігає впевнене лідерство з підтримкою 31,1%. Реагуючи на номінацію Чарнека, Туск окреслив майбутню битву як боротьбу з екстремізмом: «Отже, проти нас три "Конфедерації". Боятися немає чого, але й недооцінювати їх не можна. Одне відомо напевне: 2027 року Польщу чекає гра ва-банк».

Стратегія Туска полягає у тому, щоб представити все праве крило як радикалів, позиціонуючи «ГК» як єдину помірковану альтернативу. Однак після двох з половиною років при владі «ГК» стикається з критикою через невиконані передвиборчі обіцянки, зокрема щодо податкових реформ, легалізації одностатевих партнерств та скасування заборони на аборти.

Проте найбільшою загрозою для Туска є низькі рейтинги його менших партнерів по коаліції. Правоцентристська «Польща–2050» та аграрна Польська селянська партія (PSL) наразі не долають 5-відсотковий парламентський бар'єр. Лише «Лівиця» почувається у безпеці з показником 6,1%. Така динаміка створює реальний ризик того, що навіть у разі перемоги «ГК» їй забракне мандатів для формування більшості. Тому очікується, що партія Туска посилить тиск на своїх молодших партнерів з метою створення єдиного виборчого списку.

Битва за суверенітет

На тлі фрагментації політичного ландшафту ключовим лейтмотивом майбутньої кампанії, судячи з усього, стане запекла боротьба за національний суверенітет, що віщує надзвичайну поляризацію суспільства на виборах 2027 року.