Політична криза в Румунії поглиблюється після другого провалу голосування за уряд
Триваюча політична криза в Румунії сягнула нового дна 30 вересня, коли парламент вдруге проголосував проти уряду, запропонованого Зіґфрідом Мурешаном. Повторні невдачі з формуванням дієздатного уряду поглибили політичну нестабільність у країні та поставили президента Клауса Йоганніса в конституційно значущу позицію: за румунським законодавством, два послідовних провали голосування про довіру уряду можуть дати президенту право розпустити парламент і оголосити дострокові вибори.
Голосування та його наслідки
Мурешан, член Національно-ліберальної партії та впливова постать у групі Європейської народної партії в Європейському парламенті, намагався скласти коаліцію, здатну здобути довіру парламенту. Запропонований ним кабінет не зміг отримати більшість у палаті. Результат широко очікувався з огляду на роздробленість румунської політики після суперечливих президентських виборів кінця 2024 року.
Конституційні наслідки
За конституцією Румунії, президент може винести на розгляд парламенту дві пропозиції щодо кандидатури прем'єр-міністра. Якщо обидві відхиляються, президент має право розпустити парламент і призначити нові вибори. З двома провалами, зафіксованими в поточному циклі, спостерігачі уважно стежать за тим, чи скористається президент Йоганніс цією можливістю.
Політична передісторія
Румунія перебуває в стані тривалої політичної невизначеності відтоді, як перший тур президентських виборів кінця 2024 року був анульований через звинувачення у зовнішньому втручанні та порушеннях. Наступний виборчий процес і коаліційні переговори залишили країну без стабільної правлячої більшості, що продовжується і в 2026 році.
Останнє парламентське відхилення закладає підґрунтя для того, що може стати переломним періодом в румунській політиці: дострокові вибори тепер є реальною перспективою. Європейські партнери висловили занепокоєння затяжною нестабільністю.