Росія опустилася на четверте місце серед експортерів енергетичного вугілля

Росія зісковзнула з третього на четверте місце серед провідних світових постачальників енергетичного вугілля після скорочення експорту на 18,6 % у січні–вересні 2026 року, повідомило видання The Insider з посиланням на дані аналітичної компанії BigMint.

За дев’ять місяців експорт російського енергетичного вугілля впав до 42,5 млн тонн — найбільше падіння серед найбільших постачальників. У результаті Росія поступилася третім місцем Південній Африці, яка збільшила експорт на 8 % до 52,1 млн тонн. В абсолютному вираженні російські поставки скоротилися майже на 9,7 млн тонн порівняно з минулим роком, підрахував The Insider, тоді як загальна світова торгівля впала на 3,2 % до 602,5 млн тонн, тобто приблизно на 19,9 млн тонн. Отже, на російське падіння припадає близько 49 % глобального скорочення, а частка Росії в цьому сегменті знизилася з 8,4 % до 7,1 %.

Хто виграв, а хто програв

Індонезія залишилася лідером із 240,3 млн тонн (−10 %), Австралія зберегла друге місце зі 151,2 млн тонн (+2 %), а Монголія показала найбільший приріст, збільшивши поставки на 73 % до 24 млн тонн. Найбільших втрат Росія зазнала в Туреччині та Китаї: поставки до Туреччини впали на 32 % до 15,7 млн тонн, а до Китаю — на 26 % до 15,1 млн тонн. Індія стала єдиним напрямом зростання: завдяки великим знижкам поставки зросли на 63 % до 9,6 млн тонн, що більше, ніж за весь 2025 рік.

Падіння попиту пов’язують із надлишком вугілля на китайських складах, нижчим споживанням на турецьких електростанціях і конкуренцією з боку Монголії. Зростання вартості залізничних перевезень, фрахту та страхування суден додає тиску на російських експортерів.

Застереження щодо даних

Статистика BigMint не охоплює весь російський експорт вугілля. За даними Kpler, морські поставки російського вугілля всіх сортів за той самий період насправді зросли на 7,25 % до 135,86 млн тонн. The Insider пояснює розбіжність різницею в методології та в категоріях продукції, що враховуються.

Проблеми зі збутом спричинили фінансову кризу у вугільній галузі Росії. За даними Росстату, чистий збиток вугледобувних компаній у січні–липні 2026 року сягнув 178,2 млрд рублів, а 64,5 % компаній були збитковими. У Кузбасі, найбільшому вугледобувному регіоні, станом на серпень 2026 року простоювали 20 із 93 шахт і розрізів, а зайнятість у галузі за рік скоротилася зі 103 тис. до 97,3 тис. осіб. Міністерство енергетики Росії оцінює збитки галузі за 2026 рік у 300–310 млрд рублів. Більше — у розділі Бізнес.