Міф про весняну втому: швейцарське дослідження спростовує сезонне виснаження

З появою перших теплих сонячних променів і відступом зими багато людей скаржаться на знайомий сезонний спад — весняну втому. Проте новаторське дослідження, проведене в Швейцарії, нещодавно спростувало цей поширений феномен, показавши, що сезонне виснаження — це радше культурний міф, ніж біологічна реальність.

Відсутність емпіричних доказів сезонного спаду

Дослідники з Базельського університету, Університетських психіатричних клінік Базеля та Університетської клініки Берна дійшли дивовижного висновку. "Ми виявили, що навесні люди не стають більш втомленими чи виснаженими, ніж у будь-яку іншу пору року", — заявила керівниця дослідження Крістін Блюме, психологиня та дослідниця сну в Центрі хронобіології Базельського університету.

Приводом для дослідження стали часті запити ЗМІ, які Блюме отримувала щовесни. Щоб перевірити існування цього явища, дослідники протягом цілого року, починаючи з липня 2024 року, спостерігали за 418 учасниками. Кожні шість тижнів піддослідні повідомляли про свій рівень виснаження за попередні чотири тижні, а також про денну сонливість і якість сну. Незважаючи на те, що на початку дослідження близько половини учасників стверджували, що страждають від весняної втоми, емпіричні дані не показали абсолютно жодної сезонної кореляції з їхнім реальним рівнем енергії.

Спростування біологічних міфів

Роками популярні теорії припускали, що весняна втома викликана розширенням кровоносних судин через потепління або "надлишком" мелатоніну, що залишився з зими. Блюме відкидає ці ідеї як хронобіологічно неправдоподібні. Вона пояснює, що мелатонін постійно виробляється і розщеплюється у 24-годинному циклі, а отже, ніякого сезонного надлишку, якого потрібно позбуватися, не існує.

"Якби весняна втома була реальним біологічним явищем, вона мала б проявлятися саме в цю перехідну фазу, наприклад, тому що організму потрібно адаптуватися", — зазначила Блюме. Проте ані зміна тривалості світлового дня, ані конкретні місяці не мали жодного вимірюваного впливу на сприйняття виснаження. Дослідження також виключило алергію на пилок, сінну лихоманку та використання антигістамінних препаратів як першопричини.

Культурний та психологічний феномен

Якщо біологія ні до чого, чому ж так багато людей відчувають себе знесиленими навесні? Дослідницька група вказує на психологію та культуру. "Наша інтерпретація полягає в тому, що це радше культурний феномен, ніж реальний сезонний ефект", — підсумували дослідники.

Блюме припускає, що саме існування терміну "весняна втома" формує людське сприйняття, даючи людям зручний ярлик для їхніх симптомів. Крім того, свою роль відіграє когнітивний дисонанс: коли світить сонце, суспільство очікує від нас активності та енергійності. Якщо наш рівень енергії не відповідає цим високим очікуванням, дефіцит відчувається набагато гостріше.

Реальні захворювання проти сезонних міфів

Цікаво, що загальна "зимова втома" також не має наукового обґрунтування, оскільки невеликі зміни у тривалості сну між літом і зимою природним чином балансують нашу потребу у відпочинку. Однак вчені підкреслюють, що справжні медичні діагнози не слід плутати з цими сезонними міфами:

• Сезонний афективний розлад (САР): Медично визначена зимова депресія, спровокована нестачею світла, що характеризується сильною млявістю, зниженням мотивації та поганим настроєм.
• Дефіцит вітаміну D: Часто зустрічається взимку через недостатнє УФ-В випромінювання, що може викликати стійке виснаження і м'язову слабкість.

Зрештою, хоча перехід до весни може здаватися психологічно складним для декого, наука показує, що наші тіла так само здатні справлятися зі зміною сезонів, як і завжди.