Україна вимагає виключення Росії з ЮНЕСКО після руйнівних ударів по Львову

Масоване російське бомбардування із застосуванням майже 1000 безпілотників та 34 ракет обрушилося на західну Україну, спричинивши людські жертви та завдавши серйозної шкоди історичному центру Львова, що перебуває під захистом ЮНЕСКО. Безпрецедентна атака, яка сталася 23 та 24 березня 2026 року, спонукала українську владу вимагати жорсткої міжнародної реакції та виключення Росії з культурного агентства ООН.

Історичні пам'ятки під вогнем

За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), ця хвиля атак стала найбільшою від початку російського вторгнення. У Львові та прилеглих районах внаслідок ударів кілька людей загинули і понад 40 отримали поранення.

Архітектурна спадщина міста, визнана у 2023 році об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнала значних втрат. Голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький повідомив, що безпілотник влучив у прибудови колишнього Бернардинського монастиря XVII століття, який нині діє як греко-католицька церква Святого Андрія. У той час як кілька господарських будівель було зруйновано, а вікна церкви вибито, надзвичайно важливий вітраж із зображенням Діви Марії з немовлям дивом вцілів.

Архіви та музеї в небезпеці

Державний архів України, розташований у сусідній будівлі 1784 року, також зазнав пошкоджень. Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов заявив, що в установі зберігаються одні з найстаріших історичних документів країни, зокрема три берестяні грамоти XII століття. «Будівля архіву вважається аварійною, і кожен вибух, подібний до того, що стався 24 березня, несе ризики для колекцій», — пояснив Хромов, відзначивши пошкодження фасаду, вікон та картин. Він категорично спростував заяви російської пропаганди про те, що в архіві нібито переховувалися «іноземні найманці», підкресливши, що співробітники невтомно працюють над оцифруванням документів для їхнього збереження.

Крім того, постраждала будівля Тюрми на Лонцького побудови XIX століття, яка нині слугує національним музеєм та меморіалом жертвам окупаційних режимів. «Майже всі вікна тут розбиті — вони були свідками сталінських злочинів минулого століття», — написав у Facebook український історик та народний депутат Володимир В'ятрович. «Але культуру пам'яті розбити неможливо. Ми пам'ятаємо всі злочини минулого і ніколи не забудемо нинішні».

Заклики до відповідальності

Міністерство культури України ретельно документує руйнування, щоб притягнути винних до відповідальності. Міністерка культури Тетяна Бережна повідомила про підготовку офіційного звернення до ЮНЕСКО у зв'язку із завданою шкодою. Від початку повномасштабної війни в лютому 2022 року Росія пошкодила в Україні понад 1700 культурних артефактів та 2500 об'єктів культурної інфраструктури, причому 513 з них повністю знищено.

ЮНЕСКО відреагувала на нещодавні удари, висловивши «найглибше занепокоєння» і нагадавши всім сторонам про Гаазьку конвенцію 1954 року та Конвенцію про всесвітню спадщину 1972 року. Хоча організація ООН прямо не назвала Росію і не засудила атаки, вона запропонувала підтримку у вжитті захисних заходів. Тим часом Міністерство закордонних справ України закликало до «жорсткої реакції», оголосивши, що експерти ЮНЕСКО найближчим часом вирушать до Львова для офіційного документування масштабних збитків.