Шлях України до ЄС: чому муніципалітетам необхідно відстоювати свої інтереси у процесі євроінтеграції

Процес вступу України до Європейського Союзу переходить у практичну площину, де головний тягар лягає на місцеві громади. 17 березня Європейська комісія офіційно надала Україні орієнтири для виконання зобов'язань за всіма 35 переговорними розділами. Проте експерти наголошують: справжній виклик полягає не стільки в ухваленні нових законів, скільки в їхній реальній імплементації на місцях.

Масштабні екологічні виклики

Найбільш відчутною практична сторона євроінтеграції стане у сфері екології. Відповідність європейським стандартам вимагає колосальних інфраструктурних змін. Наприклад, Україні доведеться збудувати близько 200 сучасних сміттєпереробних заводів, вартість кожного з яких перевищує 30 мільйонів євро. Окрім цього, муніципалітети повинні:

• Закрити та рекультивувати 6 000 діючих сміттєзвалищ.
• Модернізувати системи очищення стічних вод, щоб досягти 100% повної біологічної очистки (зараз цей показник становить лише 50%).
• Забезпечити якісне проведення екологічної оцінки впливу інфраструктурних об'єктів.
• Впровадити дієві заходи для зниження рівня забруднення повітря та шуму в містах.

Навантаження на місцеве самоврядування

За оцінками Європейського комітету регіонів, понад 70% законодавства ЄС має прямий вплив на місцеве самоврядування. З огляду на високий рівень децентралізації в Україні, цей показник може бути ще вищим. Основна частина цих зобов'язань стосується захисту довкілля, регіональної політики, розвитку сільських територій, транспорту, енергетики та публічних закупівель.

Муніципалітетам доведеться суттєво розширити компетенції своїх спеціалістів. Наразі в багатьох громадах відсутні базові відділи захисту прав споживачів або органи внутрішнього фінансового контролю, які є обов'язковою умовою для отримання європейських грантів. Крім того, вимоги ЄС щодо вільної конкуренції кардинально змінять підхід до надання послуг. Місцева влада буде змушена проводити відкриті тендери на соціальні та транспортні послуги, які зараз монополізовані комунальними підприємствами, запроваджуючи складні нецінові критерії відбору.

Фінансові ризики та загроза рецентралізації

Попри появу нових масштабних обов'язків, місцеві органи влади стикаються з гострим дефіцитом фінансування та кваліфікованих кадрів. Без надійної фінансової бази та конкурентних зарплат завдання євроінтеграції може стати непідйомним.

Історичний досвід інших країн слугує суворим попередженням. У перші роки членства в ЄС Румунія була змушена повернути мільярди євро через нездатність місцевої влади ефективно управляти коштами та реалізовувати проєкти. Якщо ці базові проблеми не будуть вирішені в Україні, це може призвести до згортання децентралізації та повернення повноважень на національний рівень.

Боротьба за голос у переговорному процесі

Сьогодні системна підготовка місцевої влади до євроінтеграції здебільшого здійснюється завдяки міжнародним проєктам, а не державним ініціативам. Тому постає критичне запитання: чи зможуть муніципалітети успішно відстояти свою роль у процесі інтеграції?

Наразі український уряд, схоже, недооцінює важливість місцевої влади у цих переговорах. Представники місцевого самоврядування лише частково залучені до 22-го розділу, який стосується регіонального розвитку. Для порівняння, Сербія, яка має довший досвід перемовин з ЄС, залучає представників місцевої влади до обговорення 11 різних розділів.

Участь муніципальних асоціацій у переговорному процесі дає державі сильніші аргументи, особливо коли йдеться про запит на перехідні періоди для таких складних завдань, як закриття сміттєзвалищ. Однак ефективна участь потребує ґрунтовних досліджень на основі конкретних даних та можливості безпосередньо спілкуватися з інституціями ЄС, що стає ще більш актуальним в умовах обмежень на поїздки для європейських посадовців.