ГА ООН визнала работоргівлю «найтяжчим злочином проти людяності»

Генеральна Асамблея ООН у Нью-Йорку під оплески ухвалила історичну резолюцію, яка офіційно визнає трансатлантичну работоргівлю «найтяжчим злочином проти людяності». Документ, ініційований Ганою, підтримали 123 країни, 52 утрималися, а три проголосували «проти».

Резолюція чітко засуджує торгівлю людьми з Африки та їхнє расистське поневолення. Згідно з текстом, така класифікація обґрунтована «глибоким розламом у світовій історії, її масштабами, тривалістю, системним характером, жорстокістю та наслідками, які продовжують діяти й досі».

Заклик до репарацій та реституції

Цей документ, що не має обов'язкової юридичної сили, розглядається як перший крок на шляху до історичної справедливості. Він закликає всі держави-члени ООН виступити за виплату репарацій. Крім того, резолюція вимагає негайного та безоплатного повернення культурних цінностей і творів мистецтва до країн їхнього походження.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш рішуче підтримав цю позицію, зазначивши: «Трансатлантична работоргівля була злочином проти людяності, який вразив саму суть того, що означає бути людиною, зруйнував сім'ї та знищив громади». Він додав, що для виправдання непрощенного «прихильники та вигодонабувачі рабства створили расистську ідеологію та перетворили упередження на псевдонауку».

Опозиція та правові аргументи

Попри широку підтримку, США, Ізраїль та Аргентина проголосували проти резолюції, а Німеччина опинилася серед 52 країн, що утрималися. Голосування прикметно збіглося з Міжнародним днем пам'яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі.

Представник США Ден Негря назвав ухвалення тексту Асамблеєю вкрай проблематичним. Він заявив, що ООН була створена не для просування політичного порядку денного або встановлення «нішевих міжнародних днів». Опозиція США значною мірою ґрунтувалася на правовому принципі відсутності зворотної сили закону. Негря пояснив, що не існує законних підстав для виплати репарацій за історичну несправедливість, яка не вважалася незаконною за міжнародним правом на момент її вчинення. Велика Британія, колишня колоніальна держава Гани, також відкидає вимоги про репарації з аналогічних причин.

Історичний контекст і майбутні кроки

Резолюція, що отримала потужну підтримку Африканського союзу (АС), розглядається її ініціаторами лише як початок. Президент Гани Джон Драмані Махама нещодавно підкреслив на саміті АС в Ефіопії, що цей крок є лише першим етапом в осмисленні історичних злодіянь.

У період з 16 по 19 століття мільйони африканців були поневолені та силоміць вивезені до Північної та Південної Америки, а також до країн Карибського басейну. Незліченна кількість людей загинула під час жорстокої подорожі через Атлантику. Інституціоналізована работоргівля була заборонена у Великій Британії 25 березня 1807 року, а США офіційно скасували рабство в усіх штатах у 1865 році. У глобальному масштабі рабство було заборонено у 1948 році Загальною декларацією прав людини ООН.