«З нас досить воєн»: президент Сирії пообіцяв уникнути участі в конфлікті між США та Іраном

Президент Сирії Ахмад аль-Шараа рішуче заявив, що його адміністрація докладає всіх можливих зусиль, аби вберегти країну від участі в регіональній війні між США, Ізраїлем та Іраном, яка продовжує загострюватися. Виступаючи в аналітичному центрі Chatham House у Лондоні, аль-Шараа підкреслив, що від початку нинішніх бойових дій Дамаск не підтримує офіційних контактів з Тегераном.

За повідомленнями агентства Anadolu, сирійський лідер визнав наявність серйозних ризиків для своєї країни, але наголосив, що уряд ретельно уникає дій, здатних спровокувати будь-яку з конфліктуючих сторін. Він змалював похмуру картину сьогодення на Близькому Сході, зазначивши, що нині ситуацією в регіоні керують «гнів, емоційні реакції та непередбачувані політичні рішення», а не мудрість.

Обережний підхід на тлі регіонального хаосу

Аль-Шараа вказав, що ця нестабільна динаміка вже втягнула в конфлікт низку раніше нейтральних держав, зокрема країни Перської затоки. Щоб захистити своїх громадян від нових руйнувань, сирійський уряд ретельно прораховує кожен свій дипломатичний і безпековий крок.

«Іран має проблему через намагання виготовити балістичні ракети та ядерну бомбу, а також через спроби впливати на інші країни, — заявив аль-Шараа. — Ми рекомендуємо переговори, а не військову силу, оскільки це призведе до більших небезпек».

Підтверджуючи свою відданість нейтралітету, він додав: «Якщо Сирія не стане прямою мішенню для будь-якої зі сторін, вона залишатиметься осторонь будь-якого конфлікту. З нас досить воєн. Ми заплатили велику ціну. Ми не готові до ще одного досвіду війни. Ніхто не готовий долучатися до війни, і ми не будемо в ній брати участь, якщо тільки не зазнаємо агресії і якщо не вдасться знайти дипломатичне вирішення».

Передісторія: Ескалація близькосхідної кризи

Руйнівний конфлікт бере свій початок 28 лютого 2026 року, коли Сполучені Штати та Ізраїль розпочали спільну військову кампанію проти Ірану. Інтенсивні бойові дії вже забрали життя щонайменше 1340 осіб, серед яких опинився і верховний лідер Ірану Алі Хаменеї.

У відповідь Тегеран завдав масованих ударів безпілотниками та ракетами по Ізраїлю, Йорданії, Іраку та країнах Перської затоки, де розташовані американські військові бази. Ці удари у відповідь завдали серйозної шкоди критичній інфраструктурі, призвели до численних жертв серед цивільного населення та викликали серйозні збої у світовій економіці та міжнародному авіасполученні.