Зеленський готується до затяжної війни на тлі кризи в Раді та тиску США щодо здачі Донбасу

Україна готується до можливого продовження війни ще на три роки на тлі стагнації дипломатичних переговорів та внутрішньополітичних тертів, що ставлять під загрозу життєво важливу міжнародну допомогу. Зіткнувшись із дедалі жорсткішим тиском з боку США та паралічем парламенту, президент Володимир Зеленський проходить один із найнебезпечніших етапів конфлікту.

Парламентська криза та план на «три роки»

Внутрішня криза стала очевидною під час нещодавньої наради у президента. Андрій Мотовиловець, зазвичай мовчазний перший заступник голови фракції «Слуга народу», виступив із різким попередженням: «Рада зламалася! Голосів немає». Ця заява збентежила присутніх, оскільки на порядку денному стояли законопроєкти, критично важливі для отримання фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та за програмою Ukraine Facility Plan. Попередження матеріалізувалося на пленарному тижні 10–13 березня, коли депутати провалили один із ключових «маяків» МВФ.

У відповідь на законодавчий параліч та невизначеність на дипломатичному фронті Зеленський доручив Мотовиловцю розробити план роботи парламенту з розрахунку, що війна триватиме «ще три роки». Цей термін чітко збігається із завершенням каденції президента США Дональда Трампа. Це означає: у Києві розуміють, що дипломатичне завершення відбудеться або зараз, або вже за нової американської адміністрації. Крім того, Кабінет міністрів стикається з внутрішнім скептицизмом: депутати поблажливо називають урядовців «аспірантами» через їхній рівень компетенції.

Нескінченний серіал: глухий кут у мирних переговорах

На міжнародній арені тристоронній переговорний процес зупинився, особливо після початку американської військової операції проти Ірану. Президент Зеленський порівняв повторювані та безрезультатні дипломатичні зустрічі з нескінченним серіалом «Санта-Барбара». Однак ставки є екзистенційними: якщо діалог повністю припиниться, Україна ризикує остаточно залишитися без допомоги США.

Динаміка української переговорної групи суттєво змінилася після звільнення Андрія Єрмака та призначення Кирила Буданова главою Офісу президента. Але попри нове керівництво, Києву не вдається зламати геополітичну рамку, задану на літній зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна в Анкориджі (Аляска).

«Дух Анкориджа» та ультиматум США

Нинішній дипломатичний етап, що бере початок із осіннього «плану Дмітрієва — Віткоффа», зводиться практично до однієї вимоги: виведення українських військ із неокупованої частини Донецької області. За словами члена команди Зеленського, знайомого з ходом переговорів, США активно просувають узгоджений з Росією порядок денний.

«На зустрічах сидять наче три сторони, але Україна постійно дискутує з цим Анкориджем, — із роздратуванням зазначає джерело. — Тобто про що б не говорили, завжди все зводиться до того, що американці кажуть типу: "Вийдіть з Донбасу, і ми збудуємо для вас рай, як домовились на Алясці"».

Інші переговорні треки, такі як енергетика чи гуманітарні питання, мають здебільшого декоративний характер для демонстрації «прогресу». Вашингтон, схоже, перетворився із союзника на транзакційного посередника, який використовує важелі тиску — аж до погроз заблокувати обмін розвідданими та продаж зброї — щоб змусити Україну обміняти території на гарантії безпеки та гроші на відбудову. Для адміністрації Зеленського прийняття цього американо-російського плану залишається надскладною військовою та політичною дилемою.